Пам’яті п. Жака Ширака, колишнього президента Французької Республіки [fr]

Понеділок, 30 вересня, оголошено днем національної жалоби.
Книга співчуття відкрита у Посольстві Франції в Києві у п’ятницю, 27 вересня з 12.00 до 17.00, у понеділок, 30 вересня з 10.00 до 17.00, а також у вівторок, 01 жовтня з 09.00 до 13.00.

JPEG
Промова Президента Еммануеля Макрона 26 вересня пам’яті Президента Жака Ширака :

https://www.elysee.fr/emmanuel-macr...

Дорогі співвітчизники!

З великим сумом та хвилюванням звертаюся до вас цього вечора.
Президент Жак Ширак пішов від нас сьогодні вранці.

Ми, французи, втрачаємо державного діяча, якого любили так само, як і він нас любив.

За понад сорок років політичної кар’єри Жак Ширак став для нас близькою людиною.

І, незалежно від того, чи поділяли ми його ідеї, його боротьбу, кожен з нас впізнавав себе в цій людині, яка була схожою на нас і яка зґуртовувала нас.
У цьому онукові простого вчителя, а, згодом, високопосадовці, депутаті парламенту, міністрі, голові Генеральної ради департаменту Коррез, прем’єр-міністрі, мерові Парижа та Президентові Республіки, який обіймав найвищі посади в нашій державі, ніколи не забуваючи про своє коріння.

У цьому лідері, який гідно представляв Націю в усій її різноманітності та багатогранності.

У цьому хлопчику з Корреза, який почувався щасливим у будь-якому куточку Франції – від Парижа до віддалених місцин, як на материку, так і на заморських територіях.

Президент Ширак втілював собою певне уявлення про Францію.
Францію, про єдність та цілісність якої він постійно піклувався і яку рішуче захищав від екстремізму та ненависті.

Францію, яка прямо дивиться в обличчя своєї Історії і про відповідальність якої у найсумніші часи Другої Світової війни він відкрито заявив у своїй промові до дня пам’яті Вель-д’Ів. Так само, як він уперше на найвищому рівні вшанував Праведників дванадцять років по тому.

Незалежну й горду Францію, здатну постати проти невиправданого військового втручання, коли у 2003 році він відмовився від вторгнення до Іраку без мандату ООН, коли взяв на себе зобов’язання покласти край війнам в колишній Югославії або коли докладав зусиль задля відновлення миру та безпеки у Лівані.

Францію, яка усвідомлює свою історичну роль загальносвітової свідомості.
Президент Ширак втілював собою певне уявлення про світ.

Обстоюючи цінності Європи людяної більшою мірою, ніж Європи ринкової, цінності Європи більш потужної, яка стоїть на засадах непорушної франко-німецької дружби.

Виступивши одним з перших на захист клімату. Позаяк Жак Ширак завжди мислив на далеку перспективу, а таке мислення змушує переконатися у безконечній вразливості життя. « Наш дім горить» : крик тривоги, який він звернув до іноземних лідерів, закликаючи їх постати на захист довкілля та протидіяти глобальному потеплінню, був не лише закликом глави держави, який піднімається на рівень Історії. Цей був крик звичайної людини, яка усім своїм єством протестує проти загрози самому існуванню життя на планеті.

Протягом всього життя тривала його боротьба в ім’я поваги до інакшостей та заради діалогу культур. Для нього не було одного мистецтва, вищого за інші. Натомість - множинні мистецтва, ці чуттєві форми експресії людини та його духовних глибин, які треба однаково поважати, однаково розвивати. Саме так він і вчиняв, зокрема, започаткувавши музей, який сьогодні носить його ім’я, і в стінах якого скарби цивілізацій Африки, Азії, Океанії та Америк провадять свій діалог, долаючи часові розриви розміром у століття.

Так, він був носієм особливого розуміння Франції, особливого уявлення про Світ, про властиві йому взаємні зв’язки, спільні форми людської діяльності.
Цього вечора Президента Ширака оплакує не лише Франція. Вся Європа, а також - я певний - прекрасна Африка, яку він так любив, і світ в цілому.
Жак Ширак був видатним Французом.

Вільний, закоханий у нашу рідну землю, просякнутий нашою історією, небагатослівний шанувальник нашої культури.
Він однаково притягував симпатію фермера і промислового магната, не шкодував часу на спілкування як із заводським робітником, так і з найвидатнішими митцями, глибоко любив людей, в усьому їхньому розмаїтті, незалежно від їхніх переконань, професій, майнового стану.

Він любив французів - вітаючи їх, спілкуючись з ними, посміхаючись їм…обіймаючи їх.

Найбільш знедолені, найбільш беззахисні, найбільш вразливі завжди були головною справою його життя. Він ненастанно працював заради тих, хто зазнав удару від життя, потерпаючи від СНІДу, захворівши на рак або ж зазнавши каліцтва.

Для Жака Ширака не існувало ніякої ієрархії, коли йшлося про життєвий шлях, історію життя. Просто жінки та чоловіки, людські життя, які без винятку заслуговують на однакову увагу, однакову любов.

Жак Ширак уособлював французьку долю. Розпочавши свій шлях на родинних землях Коррезу, прагнення успіху зрештою привело його до завоювання Парижа: протягом кількох десятиліть він достеменно пізнав політичне життя нашої країни. Це були роки наповнені перемогами, енергією, пристрастю та ентузіазмом. Численними успіхами та кількома невдачами. Людською вірністю та розчаруваннями. Як довго ми не наважувались любити його, аби, зрештою ,відчути до нього ніжну відданість, майже синівську.

Жак Ширак пройшов також через інтимні драми, які його делікатність завжди зберігала у тиші. У тиші, в якій він знайшов притулок протягом своїх останніх місяців. Адже бувають рани, від яких людина не здатна одужати.
Його погляд, риси обличчя ще промовляли трохи за нього родині та друзям, які відвідували його. Але повсякчас, хочу засвідчити вам від себе особисто, він зберігав у собі любов до Франції та французів.

Близько чверті століття тому, своїм вибором, ви вписали долю Жака Ширака у плеяду тих, хто очолював нашу Країну. Він став на той шлях, яким до нього йшли Генерал де Голль і Президент Помпіду, яких він так любив; зберігаючи повагу до кожного зі своїх попередників; Президента Валері Жіскар д’Естена та Президента Франсуа Міттерана, для якого він зміг знайти світлі слова в момент, коли його не стало.

Наша країна складається з цих передач влади, які несуть у собі таємницю і виходять за межі нашого життя.

Цього вечора ми відчуваємо вдячність Жаку Шираку. Він так багато зробив для нашої нації, наших цінностей, братерства та толерантності.
Нашу Республіку він носив в собі протягом усього життя.

Ми з теплом і прихильністю згадуватимемо його волелюбну особистість, його особливий дар поєднувати простоту та велич, близькість та гідність, любов до батьківщини та космополітизм.

Від вашого імені висловлюю Пані Ширак нашу підтримку і повагу, передаю співчуття його донці, онуку, родині та всім його друзям і близьким. Вони завжди були поруч і піклувалися про нього.

З сьогоднішнього вечора Єлисейський палац цілодобово відкритий для всіх, хто хоче залишити співчуття і висловити повагу.

Понеділок, 30 вересня, оголошено днем національної жалоби, прощальна церемонія у зв’язку з кончиною Президента Жака Ширака пройде опівдні.

Збережемо в собі цю сторінку нашої історії, усвідомлюючи наш борг перед ним, спираючись на те, що він нам заповів. Він залишиться в нашій пам’яті, нам його бракуватиме.

Дякуємо

Опубліковано 30/09/2019

Топ